17 жовтня 2016 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (вул. Терещенківська, 2, м. Київ) відбудеться захист дисертації Романа Ярославовича Кіша “Порівняльний аналіз каріотипів представників родин Liliaceae Juss. s.l. та Amaryllidaceae Jaume St.-Hill. флори Закарпаття”, представленої на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 ("ботаніка").
Автореферат дисертації
Повний текст дисертації
Відзив офіційного опонента С.Л. Мосякіна
Відзив офіційного опонента О.А. Кравець
Ця робота здалася мені дуже цікавою та оригінальною, тому я вирішив присвятити їй окреме повідомлення у рамках цього Блогу. Актуальність її не викликає жодних сумнівів: каріосистематика у нашій країні, на мій погляд, є одним з найбільш недооцінених напрямів ботанічних досліджень і, на жаль, з появою та розвитком новітніх молекулярно-філогенетичних методів вона далі навряд чи ставатиме популярнішою. Однак визначення хромосомних чисел та встановлення особливостей морфології хромосом є дуже важливим для з'ясування цілої низки питань у систематиці та еволюції вищих рослин. Особливо це є актуальним для тих таксономічних груп, систематика яких ще не є усталеною і які містять низку критичних видів та внутрішньовидових таксонів. Саме до таких груп і належать обрані дисертантом родини Liliaceae s.l. та Amaryllidaceae. Роман Кіш дослідив 18 таксонів. Ось вони (у дужках вказані встановлені для них хромосомні числа):
1. Allium angulosum L. (2n=16)
2. Allium montanum F.C. Schmidt (2n=32)
3. Allium oleraceum L. (2n=40)
4. Allium schoenoprasum subsp. alpinum (DC.) Celak. (2n=16)
5. Allium scorodoprasum L. (2n=16)
6. Allium ursinum subsp. ucrainicum Kleopow & Oxner (2n=14)
7. Allium victorialis L. (2n=16)
8. Allium vineale L. (2n=32)
9. Leucojum aestivum L. (2n=22)
10. Leucojum vernum subsp. carpathicum (Sweet) K. Richt. (2n=20)
11. Muscari comosum (L.) Mill. (2n=18)
12. Muscari transsilvanicum Schur (2n=18)
13. Ornithogalum kochii Parl. (2n=18, 18+1-3B, 27, 27+3B)
14. Ornithogalum umbellatum L. (2n=45, 45+3B)
15. Scilla kladnii Schur (2n=18)
16. Erythronium dens-canis L. (2n=24, 36)
17. Fritillaria meleagris L. (2n=24)
18. Lilium martagon L. (2n=24, 24+1, 3, 4, 6B).
З позитивного: Роман Ярославович при дослідженні каріотипів даних таксонів дійсно отримав дуже цікаві, вагомі та оригінальні результати! Він вперше для флори України визначив хромосомні числа у восьми таксонів та описав каріотипи 16 таксонів, побудувавши відповідні каріо- та ідіограми.
Надзвичайно цінними є дані щодо диференціації закарпатських особин Allium senescens на передгірну та високогірну раси (остання, власне, на мій погляд, цілком тотожна західноєвропейському виду Allium lusitanicum Lam., а перша, можливо, у майбутньому заслуговуватиме на виділення у ранг підвиду даного виду). Безперечно, Allium senescens L. є збірним видом. Однак чи правильним є вживання назви Allium montanum F.W. Schmidt (у дисертації Р.Я. Кіша чомусь вжито "F.C. Schmidt", що є помилкою) для рослин з території України (у тому числі й з території Закарпаття)? Очевидно, що ні, оскільки ця назва є незаконним пізнішим омонімом A. montanum Schrank, а, отже, хоча і є широковживаною у вітчизняній літературі, не має застосовуватися взагалі. Для наших рослин, мабуть, краще використовувати саме назву Allium lusitanicum Lam., як на це вказують Н. Фрізен і Н. Геррманн.
Протолог Allium montanum Schrank (1785 р.; у Euro+Med для цього таксону вказано невірно номер сторінки!):
Не менш складним є й агрегат Allium schoenoprasum: його таксономія для мене поки що є справжнім "гордіїївим вузлом". Принаймні на Поліссі та у Лісостепу, на мій погляд, A. schoenoprasum є виключно здичавілою чи занесеною рослиною з низьким ступенем натуралізації у природних ценозах. Карпатські рослини зазвичай вказуються, як вірно пише дисертант, під назвою A. schoenoprasum subsp. sibiricum (L.) Syme. Поряд з цим, у рукописі Роман Ярославович, приєднуючись до думки О.І. Толмачова, детально обгрунтовує, що Allium sibiricum L. є "невдало описаним видом" (с. 324 і 326 тексту дисертації) та пропонує вживати іншу назву - A. schoenoprasum subsp. alpinum (DC.) Celak. Однак ця дія протирічить Міжнародному кодексу номенклатури водоростей, грибів та рослин - назва Allium sibiricum L. не може бути просто відкинута, а висловлювання Р.Я. Кіша: "неправильним буде також вживання цієї назви як базіоніму і для інших назв різного рангу в комплексі A. schoenoprasum" (с. 326 рукопису) є не зовсім коректним. З огляду на той факт, що назва A. sibiricum L. поки що не типіфікована, раджу Роману Ярославовичу запропонувати відхилення цієї назви (nominum rejiciendum), підготувавши відповідну пропозицію з висловленням усіх згаданих у дисертації аргументів на розгляд Номенклатурного комітету судинних рослин.
Цікавими є наведені Р.Я. Кішем дані щодо таксономії карпатської раси Leucojum vernum L. Автор цілком правильно наголошує на тому, що першим автором її валідної публікації є Р. Світ, а не Дж. Сімс (як це, наприклад, вказано у Euro+Med PlantBase), оскільки у роботі Сімса йде мова про "Leucojum vernum, beta. Carpathian Spring Snow-Flake" (внутрішньовидовий епітет "carpathicum" відсутній!). У ранзі підвиду вірною є назва L. vernum subsp. carpathicum (Sweet) K. Richt. Надзвичайно цікавим та оригінальним є й огляд таксономії Muscari botryoides aggr. та Ornithogalum umbellatum aggr. з позицій каріосистематики.
Щодо таксономії білоквіткових особин Erythronium dens-canis L. я цілком погоджуюсь із зауваженнями, висловленими С.Л. Мосякіним у його відзиві. Твердження Р.Я. Кіша про те, що назва E. dens-canis subsp. albiflorum Krichfalusy "не може вважатися дійсною" (с. 370 рукопису) є некоректним: ця назва та назва E. dens-canis var. albiflorum Fodor, про яку також йде мова у тексті, опубліковані у різних рангах та, очевидно, базуються на різних типах, тому вони не конкурують між собою. Закінчення -um/-us (niveum/niveus), на які наголошує здобувач, теж не впливають на валідну публікацію назв таксонів.
Дещо перебільшеним є висновок 10 та фраза "з'ясовано питання номенклатури A. schoenoprasum subsp. alpinum, A. ursinum subsp. ucrainicum, E. dens-canis subsp. niveus, L. vernum subsp. carpathicum, M. transsilvanicum, O. kochii, O. umbellatum, S. kladnii". Правильність вживання назви A. schoenoprasum subsp. alpinum заснована на хибній думці Романа Кіша про те, що назва A. sibiricum має бути відхилена як "невдало описаний таксон", а для E. dens-canis subsp. niveus (Baumg.) Kish comb. prov. (хоч це авторство ніде у тексті рукопису не фігурує, але воно витікає з результатів дисертанта!), очевидно, цілком вірною є назва E. dens-canis subsp. albiflorum Krichfalusy (втім, її протологу я поки що не знайшов). Що взагалі автор рукопису вкладає у поняття "з'ясування питань номенклатури"? На мою думку, про це можна стверджувати лише у тому випадку, коли встановлені інші дата чи місце валідної публікації таксону або інше його авторство. Які, скажіть, будь ласка, можуть бути проблеми з назвою Allium ursinum subsp. ucrainicum Kleopow & Oxner? Лише те, що вона відсутня в IPNI? Ось її першоопис:
Тепер перейдемо до фундаментальнішого питання, про яке йде мова у заголовку цього повідомлення. В авторефераті вказано, що за матеріалами дисертації опубліковано 24 наукові праці, у тому числі 9 статей (6 без співавторів) у наукових фахових виданнях. Серед них мене зацікавили наступні три праці:
1. Бесеганич І.В. До вивчення Lloydia serotina (L) Reichenb. в Українських Карпатах / І.В. Бесеганич, Р.Я. Кіш, І.М. Данилик // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. біол. – 2001. – Вип. 10. – С. 10-13.
Саму цю статтю я не знайшов. На перший погляд все здається нормальним, чи не так? Lloydia serotina (L.) Rchb. - вид з родини Liliaceae (навіть не sensu lato, а sensu stricto!), тим паче уключений до "Червоної книги України". Лише той, хто читав саму роботу, можливо, зверне увагу на те, що Lloydia serotina не належить до модельних видів, обраних Р.Я. Кішем, і жодних відомостей про цей вид у його дисертації немає. Ця праця у списку літератури до дисертації не вказана.
2. Данилик І.М. Еколого-фітоценотичні особливості інсуляризованих популяцій Carex strigosa Huds. (Cyperaceae) в Закарпатті / І.М. Данилик, Р.Я. Кіш // Укр. бот. журн. – 2008. – 65, 2. – С. 189-197.
Як бачимо з назви, ця стаття не має стосунку до мети, завдання, об'єкту та предмету дисертаційного дослідження, хоча й певною мірою (через п'ятий розділ рукопису, в якому вона безпосередньо згадується) пов'язана з результатами роботи здобувача.
3. Лях О.А. Таксономічний статус Swertia alpestris Baumg. ex Fuss з території України за результатами аналізу вторинної структури послідовності ITS2 / О.А. Лях, Р.Я. Кіш, Н.І. Карпенко, І.Ю. Костіков // Чорноморськ. бот. ж. – 2013. – Т. 9, № 4. – С. 497-507.
Яке відношення дана праця Р.Я. Кіша має до теми дисертації, мені з'ясувати не вдалося. У списку літератури до дисертації вона не вказана, а сам вид Swertia alpestris належить не до однодольних, а до родини Gentianaceae.
Це з основного. Чи пов'язана з темою дисертації така праця, як "Біотопи Natura 2000 на Закарпатській низовині", вже не так важливо.
На жаль, подібні речі (додавання до списку праць опублікованих за темою дисертації наукових праць, які насправді мають слабке відношення до даної теми) дещо псують загальне позитивне враження від даної роботи, яка, безперечно, є цілісним вагомим багаторічним науковим дослідженням Романа Ярославовича.
Автореферат дисертації
Повний текст дисертації
Відзив офіційного опонента С.Л. Мосякіна
Відзив офіційного опонента О.А. Кравець
Ця робота здалася мені дуже цікавою та оригінальною, тому я вирішив присвятити їй окреме повідомлення у рамках цього Блогу. Актуальність її не викликає жодних сумнівів: каріосистематика у нашій країні, на мій погляд, є одним з найбільш недооцінених напрямів ботанічних досліджень і, на жаль, з появою та розвитком новітніх молекулярно-філогенетичних методів вона далі навряд чи ставатиме популярнішою. Однак визначення хромосомних чисел та встановлення особливостей морфології хромосом є дуже важливим для з'ясування цілої низки питань у систематиці та еволюції вищих рослин. Особливо це є актуальним для тих таксономічних груп, систематика яких ще не є усталеною і які містять низку критичних видів та внутрішньовидових таксонів. Саме до таких груп і належать обрані дисертантом родини Liliaceae s.l. та Amaryllidaceae. Роман Кіш дослідив 18 таксонів. Ось вони (у дужках вказані встановлені для них хромосомні числа):
1. Allium angulosum L. (2n=16)
2. Allium montanum F.C. Schmidt (2n=32)
3. Allium oleraceum L. (2n=40)
4. Allium schoenoprasum subsp. alpinum (DC.) Celak. (2n=16)
5. Allium scorodoprasum L. (2n=16)
6. Allium ursinum subsp. ucrainicum Kleopow & Oxner (2n=14)
7. Allium victorialis L. (2n=16)
8. Allium vineale L. (2n=32)
9. Leucojum aestivum L. (2n=22)
10. Leucojum vernum subsp. carpathicum (Sweet) K. Richt. (2n=20)
11. Muscari comosum (L.) Mill. (2n=18)
12. Muscari transsilvanicum Schur (2n=18)
13. Ornithogalum kochii Parl. (2n=18, 18+1-3B, 27, 27+3B)
14. Ornithogalum umbellatum L. (2n=45, 45+3B)
15. Scilla kladnii Schur (2n=18)
16. Erythronium dens-canis L. (2n=24, 36)
17. Fritillaria meleagris L. (2n=24)
18. Lilium martagon L. (2n=24, 24+1, 3, 4, 6B).
З позитивного: Роман Ярославович при дослідженні каріотипів даних таксонів дійсно отримав дуже цікаві, вагомі та оригінальні результати! Він вперше для флори України визначив хромосомні числа у восьми таксонів та описав каріотипи 16 таксонів, побудувавши відповідні каріо- та ідіограми.
Надзвичайно цінними є дані щодо диференціації закарпатських особин Allium senescens на передгірну та високогірну раси (остання, власне, на мій погляд, цілком тотожна західноєвропейському виду Allium lusitanicum Lam., а перша, можливо, у майбутньому заслуговуватиме на виділення у ранг підвиду даного виду). Безперечно, Allium senescens L. є збірним видом. Однак чи правильним є вживання назви Allium montanum F.W. Schmidt (у дисертації Р.Я. Кіша чомусь вжито "F.C. Schmidt", що є помилкою) для рослин з території України (у тому числі й з території Закарпаття)? Очевидно, що ні, оскільки ця назва є незаконним пізнішим омонімом A. montanum Schrank, а, отже, хоча і є широковживаною у вітчизняній літературі, не має застосовуватися взагалі. Для наших рослин, мабуть, краще використовувати саме назву Allium lusitanicum Lam., як на це вказують Н. Фрізен і Н. Геррманн.
Протолог Allium montanum Schrank (1785 р.; у Euro+Med для цього таксону вказано невірно номер сторінки!):
Цікавими є наведені Р.Я. Кішем дані щодо таксономії карпатської раси Leucojum vernum L. Автор цілком правильно наголошує на тому, що першим автором її валідної публікації є Р. Світ, а не Дж. Сімс (як це, наприклад, вказано у Euro+Med PlantBase), оскільки у роботі Сімса йде мова про "Leucojum vernum, beta. Carpathian Spring Snow-Flake" (внутрішньовидовий епітет "carpathicum" відсутній!). У ранзі підвиду вірною є назва L. vernum subsp. carpathicum (Sweet) K. Richt. Надзвичайно цікавим та оригінальним є й огляд таксономії Muscari botryoides aggr. та Ornithogalum umbellatum aggr. з позицій каріосистематики.
Щодо таксономії білоквіткових особин Erythronium dens-canis L. я цілком погоджуюсь із зауваженнями, висловленими С.Л. Мосякіним у його відзиві. Твердження Р.Я. Кіша про те, що назва E. dens-canis subsp. albiflorum Krichfalusy "не може вважатися дійсною" (с. 370 рукопису) є некоректним: ця назва та назва E. dens-canis var. albiflorum Fodor, про яку також йде мова у тексті, опубліковані у різних рангах та, очевидно, базуються на різних типах, тому вони не конкурують між собою. Закінчення -um/-us (niveum/niveus), на які наголошує здобувач, теж не впливають на валідну публікацію назв таксонів.
Дещо перебільшеним є висновок 10 та фраза "з'ясовано питання номенклатури A. schoenoprasum subsp. alpinum, A. ursinum subsp. ucrainicum, E. dens-canis subsp. niveus, L. vernum subsp. carpathicum, M. transsilvanicum, O. kochii, O. umbellatum, S. kladnii". Правильність вживання назви A. schoenoprasum subsp. alpinum заснована на хибній думці Романа Кіша про те, що назва A. sibiricum має бути відхилена як "невдало описаний таксон", а для E. dens-canis subsp. niveus (Baumg.) Kish comb. prov. (хоч це авторство ніде у тексті рукопису не фігурує, але воно витікає з результатів дисертанта!), очевидно, цілком вірною є назва E. dens-canis subsp. albiflorum Krichfalusy (втім, її протологу я поки що не знайшов). Що взагалі автор рукопису вкладає у поняття "з'ясування питань номенклатури"? На мою думку, про це можна стверджувати лише у тому випадку, коли встановлені інші дата чи місце валідної публікації таксону або інше його авторство. Які, скажіть, будь ласка, можуть бути проблеми з назвою Allium ursinum subsp. ucrainicum Kleopow & Oxner? Лише те, що вона відсутня в IPNI? Ось її першоопис:
Тепер перейдемо до фундаментальнішого питання, про яке йде мова у заголовку цього повідомлення. В авторефераті вказано, що за матеріалами дисертації опубліковано 24 наукові праці, у тому числі 9 статей (6 без співавторів) у наукових фахових виданнях. Серед них мене зацікавили наступні три праці:
1. Бесеганич І.В. До вивчення Lloydia serotina (L) Reichenb. в Українських Карпатах / І.В. Бесеганич, Р.Я. Кіш, І.М. Данилик // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. біол. – 2001. – Вип. 10. – С. 10-13.
Саму цю статтю я не знайшов. На перший погляд все здається нормальним, чи не так? Lloydia serotina (L.) Rchb. - вид з родини Liliaceae (навіть не sensu lato, а sensu stricto!), тим паче уключений до "Червоної книги України". Лише той, хто читав саму роботу, можливо, зверне увагу на те, що Lloydia serotina не належить до модельних видів, обраних Р.Я. Кішем, і жодних відомостей про цей вид у його дисертації немає. Ця праця у списку літератури до дисертації не вказана.
2. Данилик І.М. Еколого-фітоценотичні особливості інсуляризованих популяцій Carex strigosa Huds. (Cyperaceae) в Закарпатті / І.М. Данилик, Р.Я. Кіш // Укр. бот. журн. – 2008. – 65, 2. – С. 189-197.
Як бачимо з назви, ця стаття не має стосунку до мети, завдання, об'єкту та предмету дисертаційного дослідження, хоча й певною мірою (через п'ятий розділ рукопису, в якому вона безпосередньо згадується) пов'язана з результатами роботи здобувача.
3. Лях О.А. Таксономічний статус Swertia alpestris Baumg. ex Fuss з території України за результатами аналізу вторинної структури послідовності ITS2 / О.А. Лях, Р.Я. Кіш, Н.І. Карпенко, І.Ю. Костіков // Чорноморськ. бот. ж. – 2013. – Т. 9, № 4. – С. 497-507.
Яке відношення дана праця Р.Я. Кіша має до теми дисертації, мені з'ясувати не вдалося. У списку літератури до дисертації вона не вказана, а сам вид Swertia alpestris належить не до однодольних, а до родини Gentianaceae.
Це з основного. Чи пов'язана з темою дисертації така праця, як "Біотопи Natura 2000 на Закарпатській низовині", вже не так важливо.
На жаль, подібні речі (додавання до списку праць опублікованих за темою дисертації наукових праць, які насправді мають слабке відношення до даної теми) дещо псують загальне позитивне враження від даної роботи, яка, безперечно, є цілісним вагомим багаторічним науковим дослідженням Романа Ярославовича.
Немає коментарів:
Дописати коментар