вівторок, 2 вересня 2025 р.

Найцікавіше на iNaturalist: серпень 2025

Вітаю, пропоную вашій увазі нову рубрику в Ботанічному Блозі, яка буде знайомити вас з актуальними подіями та найцікавішими ботанічними спостереженнями з території України за певний місяць календарного року. Не можу обіцяти, що вона буде завжди постійною і регулярною, але вже давно планував запустити такий експериментальний формат, тому навіть самому зараз дуже цікаво над ним попрацювати.

Попередньо в цій рубриці новини будуть дуже стислими та розділеними на чотири окремих блоки: "Нові спостереження" (тобто те, що було сфотографовано і завантажено на iNaturalist у період з 1 по 31 серпня 2025 року), "Архівні спостереження" (те, що було сфотографовано до 1 серпня 2025 р., але завантажено на сайт саме з 1 по 31 серпня цього року), "Події" (інформація про проведені заходи, наприклад, біобліци), "Зміни в таксономії" (об'єднання чи розділення якихось видів, номенклатурні зміни та ін., що безпосередньо стосуються флори України). Посилання на усі спостереження будуть в тексті (виділені кольором), деякі з них будуть проілюстровані відповідними фото із вказанням авторства та посиланням на оригінальні спостереження.

Відразу хочу підкреслити: в цій рубриці я висловлюю тільки свою особисту і дуже суб'єктивну думку! Не маючи можливості за браком вільного часу стабільно і регулярно переглядати абсолютно усі спостереження з території України, я обираю для оприлюднення і обговорення у рамках цієї рубрики тільки ті спостереження, які мені особисто здаються найцікавішими і вартими уваги! Про свої найцікавіші спостереження ви можете написати в коментарях під цим дописом.

Нові спостереження

1. Lycopodiella inundata (L.) Holub біля м. Нетішин на Хмельниччині

Рідкісний бореальний вид, включений до Червоної книги України. Знайдений Наталією Кратасюк 15 серпня на південній околиці м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області. Десяте спостереження виду на iNaturalist з України і перше з Хмельниччини. 

Lycopodiella inundata (L.) Holub на Хмельниччині (фото Наталії Кратасюк, оригінал за посиланням)

2. Pistia stratiotes L. в Києві та біля Змієва на Харківщині

Чужорідна водна тропічна рослина, яка відзначається спалахами чисельності в окремі роки, неодноразово вже фіксувалася в минулому як в м. Київ, так і в Сіверському Дінці на Харківщині, потребує регулярного моніторингу. Віктор Стренада сфотографував її 30 серпня в декількох невеликих водоймах на Галерному острові в Києві (зокрема на так званих "Білих Каменях", відомих багатьом рибалкам міста), а 5 серпня вона була знайдена Аллою Громаковою у руслі Сіверського Дінця на південній околиці села Зідьки неподалік м. Зміїв Чугуївського району Харківської області (фото).

Pistia stratioides L. у водоймі "Білі Камені" в м. Київ (фото Віктора Стренади, оригінал за посиланням)

 3. Pontederia crassipes Mart. в Києві та Борисполі

Ще одна чужорідна тропічна водна рослина, відома під назвою "водяний гіацинт". Періодично також фіксується в наших водоймах, але загалом рідше на пісцію (як випадковий втікач з культури). Знайдена 29 серпня Ігорем Ольшанським і Оксаною Футорною в невеликому ставку в м. Бориспіль на Київщині та 30 серпня Віктором Стренадою разом з пісцією у водоймі "Білі Камені" в м. Київ.

Pontederia crassipes Mart. в м. Бориспіль на Київщині (фото Ігоря Ольшанського, оригінал за посиланням)

Pontederia crassipes у водоймі "Білі Камені" в м. Київ (фото Віктора Стренади, оригінал за посиланням)

4. Нові осередки Tragus racemosus (L.) All. в Києві

Tragus racemosus (L.) All - це субсередземноморський і чужорідний для Полісся злак, уперше знайдений в м. Київ мною спільно з Анастасією Давидовою в 2022 році біля Бортницької станції аерації (Шиндер та ін., 2024). 10 серпня Олександр Левон знайшов два нових його осередки в місті на Троєщині (по вул. Пухівській біля озера Алмазне та на перехресті вул. Олександри Екстер з проспектом Червоної Калини). Також варто згадати, що у липні цього року я також знайшов новий локалітет Tragus racemosus в Києві (у Конче-Заспі на узбіччі Столичного шосе біля бази ФК "Динамо"), але мої фото поки що на iNaturalist не були завантажені. Отже, зараз Tragus racemosus в Києві відомий не з одного, а вже з чотирьох локалітетів, три з яких спостерігалися протягом поточного календарного року.

Tragus racemosus (L.) All. на Троєщині в м. Київ (фото Олександра Левона, оригінал за посиланням)

5. Festuca drymeja Mert. & W.D.J. Koch біля села Шаян на Закарпатті

Рідкісний лісовий вид з Червоної книги України, поширений у нас лише в Закарпатській та Львівській областях. Очевидно, правильною назвою для нього з огляду на поліфілію в роді Festuca має бути Drymochloa drymeja (Mert. & W.D.J. Koch) Holub. Сфотографований Анною Куземко 5 серпня біля с. Шаян на Закарпатті, це друге спостереження виду на iNat з території України.

Festuca drymeja Mert. & W.D.J. Koch біля с. Шаян на Закарпатті (фото Анни Куземко, оригінал за посиланням)

 6. Нова знахідка Cyperus michelianus (L.) Delile на Закарпатті

Cyperus michelianus (L.) Delile (відомий у вітчизняній літературі також як Dichostylis micheliana (L.) Nees) - є малопоширеним в Україні видом - представником так званого "заплавного ефемеретуму" - біотопів алювіальних прирічкових пісків та пересохлих континентальних прісних водойм. В Україні цей вид поширений локально (переважно в долинах великих річок), а на Закарпатті є дуже рідкісним, зокрема спостерігався А. Маргіттаєм на початку ХХ ст. в околицях Мукачева, Чопа і Батьового (Маргиттай, 1923), а С.С. Фодором в 1962 р. в м. Чоп (Фодор, 1974). Роман Кіш 16 серпня сфотографував цю рослину на березі озера Форнош в Мукачівському районі Закарпаття (фото).

7. Solidago × niederederi Khek в Києві та на Харківщині

Solidago × niederederi Khek є спонтанним гібридом аборигенного S. virgaurea і чужорідного північноамериканського S. canadensis, який зрідка утворюється в місцях спільного трапляння представників обох видів. Даних про його поширення в Україні поки що недостатньо, але немає сумнівів, що він трапляється досить рідко і далеко не скрізь, де ці два види ростуть поруч. Загалом було б цікаво дослідити потенційні гібридні особини експериментальним шляхом, втім, морфологічно вони справді, на мій погляд, займають чітке проміжне положення між батьками. 8 серпня Михайло Сандул сфотографував цей гібрид в селі Липкуватівка Харківського району Харківщини (перша знахідка цього нотовиду в Харківській області), а 9 серпня на території Національного музею народної архітектури та побуту в м. Київ (селище Пирогів) його спостерігав Ігор Ольшанський.

Solidago × niederederi Khek в селі Липкуватівка на Харківщині (фото Михайла Сандула, оригінал за посиланням)

Solidago × niederederi Khek в м. Київ (фото Ігоря Ольшанського, оригінал за посиланням)

8. Знахідки Centaurea appendicata Klokov i Centaurea margarita-alba Klokov в степовій зоні

Centaurea appendicata Klokov i C. margarita-alba Klokov - два представники дуже своєрідної групи так званих "перлистих волошок", які мають майже цілком перетинчасті листочки обгортки кошика і бліді (від біло-рожевих і світло-жовтих до блідо-пурпурових) квітки. Усі види цієї групи є вузьколокальними ендеміками, включеними до Червоної книги України, і для підрахунку кількості відомих локалітетів майже кожного з них (за винятком лише C. breviceps Iljin і C. donetzica Klokov, які, втім, нині цілком розташовані на тимчасово окупованих територіях) буде достатньо пальців однієї руки. Михайло Муленко в серпні мав можливість зробити два спостереження C. appendicata в околицях с. Лисогірка південніше м. Запоріжжя (один і два), тоді як користувач з логіном "efarilis" (підписаний у Facebook як Роман Степовий) 31 серпня сфотографував C. margarita-alba поблизу м. Миколаїв.

Centaurea margarita-alba Klokov неподалік міста Миколаїв (фото користувача з логіном "efarilis", оригінал за посиланням)

9. Друга знахідка Teucrium scorodonia L. на Закарпатті

Завершимо цей блок подій двома новими для України видами, інформація про які, мабуть, поки що досі не була опублікована у фаховій літературі. 13 серпня 2024 р. на території національного природного парку "Зачарований Край" на Закарпатті Анна Куземко знайшла новий для флори України вид Teucrium scorodonia L. (фото), поширений у Західній і Центральній Європі). Ця знахідка є надзвичайно цікавою, враховуючи ще той факт, що у вітчизняних ботанічних працях для України ця рослина ніколи не вказувалася! А 8 серпня 2025 року Анна Куземко знайшла й другий локалітет T. scorodonia в Україні - поза межами НПП "Зачарований Край", але також на Закарпатті - на північно-східній околиці села Білки Хустського (колишнього Іршавського) району. Очевидно, вид тут є аборигенним і росте на крайній східній межі свого природного ареалу.

Teucrium scorodonia L. біля села Білки на Закарпатті (фото Анни Куземко, оригінал за посиланням)


10. Seseli osseum Crantz - новий для флори України вид із Закарпаття

Seseli osseum Crantz - центральноєвропейський вид, ареал якого за POWO охоплює Австрію, Чеську Республіку, Словаччину, Польщу, Угорщину та Румунію, як занесена рослина вказаний для Німеччини. 6 серпня 2025 року він був знайдений уперше на території України Романом Кішем на Чорній горі біля м. Виноградів на Закарпатті. З огляду на те, що Чорна гора є відомим осередком низки дуже рідкісних в Україні видів, зафіксованих тільки в цьому місці, цілком ймовірно, що цей вид також є аборигенним, а не чужорідним в нашій флорі (хоча це й є поки лише моїм власним припущенням). Оригінальні фото автора знахідки можна переглянути за цим посиланням. Цікаво, що найближчий відомий на iNat локалітет S. osseum в Румунії (фото) розташований всього лише приблизно в 15 кілометрах від Чорної гори!


Архівні спостереження

1. Neottia ovata (L.) Hartm. неподалік м. Кам'янське на Січеславщині

Дуже рідкісний в степовій зоні вид з Червоної книги України. У третьому виданні ЧКУ для Дніпропетровської області він взагалі не був вказаний, хоча в літературних джерелах є відомості про знахідки в околицях сіл Василівка, Андріївка та Куліші Дніпровського району, а також неподалік с. Усть-Лип'янка на межі з Полтавщиною (Тарасов, 2012). Сфотографований 22 травня 2016 року Тетяною Горєловою між м. Кам'янське і селом Куліші, це друге спостереження на iNat з Дніпропетровщини (перше було зроблене Вадимом Манюком в червні 2010 року).

Neottia ovata (L.) Hartm. в околицях міста Кам'янське на Січеславщині (фото Тетяни Горєлової, оригінал за посиланням)

2. Dianthus borbasii Vandas на Січеславщині

Ще одна дуже цікава архівна знахідка Тетяни Горєлової стосується Dianthus borbasii Vandas - бореального виду, який є дуже поширеним в лісовій зоні України та у північній частині Лісостепу, але південніше стає вкрай рідкісним. Вже в Полтавській області цей вид трапляється локально і майже виключно в її північно-західній частині. В.В. Тарасов вказував D. borbasii для р. Оріль і Присамар'я, але в гербарії Інституту ботаніки в Києві (KW) гербарні збори з Січеславщини зовсім відсутні. Очевидно, з огляду на це в третьому томі "Екофлори України" D. borbasii вказано для Дніпропетровської області тільки зі знаком питання (Федорончук та ін., 2002). Мені особисто вказівки на поширення D. borbasii в степовій зоні України вважалися раніше сумнівними, оскільки вже в Лісостепу цей вид іноді плутають з близьким D. polymorphus M. Bieb (синонім - D. platyodon Klokov), що росте південніше і має тупі зубці чашечки, але переглянувши фото пані Тетяни, в мене зараз немає жодних сумнівів, що її рослини, знайдені 18 травня 2012 р. біля села Шульгівка Дніпровського району, належать саме до Dianthus borbasii, який був зафіксований тут на південній межі свого ареалу!

Dianthus borbasii Vandas біля села Шульгівка на Січеславщині (фото Тетяни Горєлової, оригінал за посиланням)

3. Cystopteris sudetica A. Braun & Milde біля села Пробійнівка на Івано-Франківщині

Рідкісний вид з Червоної книги України, у нас локально трапляється в Карпатах. Знайдений Андрієм Заморокою 25 липня 2025 року в околицях с. Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області (оригінали фото за посиланням). Всього лише друге спостереження цього виду на iNaturalist з території України.

4. Gypsophila scorzonerifolia Ser. в Дніпрі

У балці біля Ботанічного саду ДНУ в м. Дніпро 25 липня 2025 року Вадим Манюк сфотографував вид, визначений мною як Gypsophila scorzonerifolia Ser. Це ендемічна для Передкавказзя та пониззя р. Волги рослина, яка в кінці ХХ ст. розпочала активно поширюватися в синантропних екотопах Південного Сходу України та в окремих країнах Західної Європи. В Україні її досі фіксували тільки в Донецькій і Луганській областях, а на iNaturalist опубліковані фото стали першим спостереженням цього виду на території нашої країни.

Gypsophila scorzonerifolia Ser. в м. Дніпро (фото Вадима Манюка, оригінал за посиланням)

Події

24 серпня на iNaturalist проходив щорічний (вже четвертий поспіль) одноденний біобліц, присвячений Дню незалежності України - "Independence Day of Ukraine 2025". Його підсумки будуть підведені після 8 вересня, але станом на 02.09.2025 до цього проєкту вже потрапило понад 15 тисяч спостережень, зроблених протягом одного календарного дня 210 користувачами iNaturalist не тільки з України, а й з багатьох інших країн Європи, Азії, Африки, Північної і Південної Америки, Австралії та Нової Зеландії. Якщо ви маєте у себе в архівах спостереження, зроблені саме 24 серпня цього року, прошу завантажити їх на iNaturalist та долучитися до відповідного проєкту, натиснувши на його сторінці кнопку "Приєднатися", саме таким чином ваші спостереження також до нього потраплять. Я особисто, на жаль, не зміг взяти участь в цьому заході, а перемогу в ньому за кількістю сфотографованих видів (якщо за найближчий тиждень не станеться чогось екстраординарного) вчетверте поспіль здобуде користувач з Іспанії з логіном "faluke". Варто відзначити вагомий внесок українських спостерігачів - Вікторії Сергійчук, Олександра Баранського і Михайла Жука, які поки що впевнено тримаються в топ-6 найактивніших учасників за кількістю сфотографованих видів, а пані Вікторія і Олександр Ростиславович - в двійці найкращих за загальним числом спостережень.

Станом на 02.09.2025 продовжують свою роботу проєкти-змагання з фотофіксації видів окремих таксономічних груп протягом поточного календарного року, які я маю можливість модерувати:

Усі перераховані вище проєкти зараз ще тривають (підсумки я традиційно підводжу на початку лютого наступного року), тому розподіл місць в них ще буде змінюватися. Ці проєкти узагальнюють усі спостереження певної групи живих організмів з території України упродовж поточного календарного року і включають тільки ті з них, які отримали дослідницький статус (завантажуючи щось, ви несвідомо берете в них участь, якщо тільки у вашому персональному акаунті на iNaturalist немає заборони на залучення ваших спостережень до будь-яких проєктів). Якщо вам цікаво свідомо долучитися до їх роботи, то можна натиснути на кнопку "Приєднатися" на головній сторінці будь-якого з них, це дасть вам можливість отримувати оновлення від цього проєкту у своїй стрічці новин.

Зміни в таксономії

1. Об'єднання Daedaleopsis confragosa i D. tricolor

Daedaleopsis confragosa i Daedaleopsis tricolor - це два дуже близькі між собою види трутових грибів, що дещо відрізняються як морфологічно (D. tricolor зазвичай має плодові тіла меншого розміру і з помітним червонуватим відтінком з верхнього боку, а також пластинчастий гіменофор - Piatek, 2001), так і хорологічно (D. confragosa тяжіє до північних, центральних і атлантичних південних регіонів Європи, зокрема Карпат і Українського Полісся, тоді як D. tricolor найчастіше трапляється в Центральній і Південній Європі, а в Україні - очевидно, саме в лісостеповій і степовій зонах). Групою чеських мікологів ще в 2014 р. було запропоноване об'єднання цих двох видів і підкреслено, що їх розділення не підтверджується ні мікроморфологічними, ні молекулярно-філогенетичними даними (Koukol et al., 2014). Відповідно, й на iNaturalist у серпні було запропоновано зробити таксономічну зміну і визнати D. tricolor тільки як різновидність D. confragosa під назвою D. confragosa var. tricolor. Тому якщо ви є учасником нашого проєкту-змагання з фотофіксації грибів "Fungi of Ukraine 2025 | Гриби та лишайники України 2025" і у вас одночасно були сфотографовані в 2025 році і D. confragosa, i D. tricolor, то майте на увазі, що кількість зафіксованих в поточному році видів тепер зменшилася на один!

Daedaleopsis confragosa var. tricolor на стовбурі черешні (Prunus avium) в Голосіївському лісі в м. Київ, 30.І.2025 (фото автора, оригінал тут)

Мій особистий внесок на iNaturalist за серпень 2025 року - завантажив 1189 спостережень, що належать до 664 видів (фото були зроблені у період з 4 по 10 червня 2025 р. в м. Київ, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях) та зробив 9374 ідентифікацій судинних рослин інших спостерігачів (рахую тільки ті, що потрапили за серпень до проєкту "Flora of Ukraine" і отримали там дослідницький статус, загальну кількість моїх ідентифікацій в усіх групах живих організмів за серпень, мабуть, швидко порахувати неможливо).

Закликаю колег-ботаніків активніше долучатися до визначення спостережень судинних рослин інших користувачів (оскільки мені самому за браком вільного часу дуже складно переглядати абсолютно усі спостереження, що завантажують українські натуралісти). Але щиро прошу вас при цьому робити це свідомо і дуже уважно, підтверджуючи чи пропонуючи ідентифікації тільки для тих видів рослин, які ви добре знаєте особисто (або перевірили їх за допомогою відповідних ключів у визначниках чи актуальних наукових працях)! Усі спостереження судинних рослин, які потребують ідентифікації, ви можете регулярно переглядати в окремому проєкті "Flora of Ukraine (Needs ID)".

Дякую вам за увагу, дякую Збройним силам України за можливість продовжувати ботанічні дослідження в умовах збройної агресії рф проти України та закликаю вас продовжувати підтримку ЗСУ в цей непростий час шляхом донатів благодійним фондам (наприклад, "Повернись живим" та вашим знайомим волонтерам.