пʼятниця, 4 січня 2019 р.

Альфред Окснер: До 120-річчя з дня народження

На початку 2018 року виповнилося 120 років з дня народження видатного українського ботаніка Альфреда Окснера (1898–1973).

Фото взяте з видання "Определитель лишайников СССР. Вып. 2" (1974)

Альфред Миколайович Окснер народився 8 лютого 1898 р. у м. Єлизаветграді (нині – Кропивницький). Закінчивши гімназію, у 1917 р. він вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету, але у зв'язку з реорганізацією закладу у Київський інститут народної освіти, завершив навчання лише в 1924 р. Паралельно у 1920–1922 рр. він викладав природознавство у середніх школах та сільськогосподарському технікумі Єлизаветграда. Спочатку він зацікавився вивченням флори судинних рослин Єлизаветградщини, зібравши велику колекцію рослин, яка нині зберігається у Національному гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), але згодом зосередив свою увагу на вивчення лишайників. Варто зазначити, дані щодо ліхенобіоти України на той час у вітчизняній літературі були дуже обмежені.

З 1931 р. А.М. Окснер розпочав трудову діяльність в Інституті ботаніки АН УРСР (у 1968–1970 рр. – директор Інституту). Здійснивши низку експедицій, як на території України, так і за її межами (Білорусь, Урал, Забайкалля, Далекий Схід, Кольський півострів), Альфред Миколайович зібрав велику колекцію лишайників, яка стала основою ліхенологічного гербарію Інституту. У 1935 р. за видатний вклад у вивчення лишайників йому було присуджене наукове звання кандидата біологічних наук без захисту дисертації. У 1942 р. у важких умовах війни він успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук (тема роботи - "Анализ и история происхождения лихенофлоры Арктики"). За видатні досягнення у розвитку ботанічної науки України у 1968 р. А.М. Окснеру було присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР, а у 1972 р. - обрано членом-кореспондентом АН УРСР.

З ім’ям Альфреда Миколайовича пов’язано започаткування цілеспрямованих досліджень ліхенофлори України. Він є засновником історичної географії лишайників, одним із засновників ліхеноценології. Дуже вагомим є внесок А.М. Окснера у флористику, ботанічну географію систематику та філогенію лишайників.

Альфред Окснер – талановитий систематик, ним описано три нові родини та близько 100 нових видів і внутрішньовидових таксонів, запропоновано близько 230 номенклатурних комбінацій та нових назв. Фундаментальними роботами вченого є перший в Україні "Визначник лишайників УРСР" (1937 р.), двотомне видання «Флора лишайників України» (було завершене вже після смерті Альфреда Миколайовича), «Определитель лишайников СССР. Вып. 2. Морфология, систематика и географическое распространение». Ці праці вченого мають світове значення. На жаль, частина матеріалів А.М. Окснера лишилася неопублікованою, у тому числі такі цінні праці, як «Ліхенофлора Уралу» і «Определитель лишайников Крайнего Севера СССР».

На честь А.М. Окснера названо чотири роди лишайників (Oxneria S.Y. Kondr. & Kärnefelt, Oxnerella S.Y. Kondr., L. Lőkös & Hur, Oxneriaria S.Y. Kondr. & L. Lőkös, Oxneriopsis S.Y. Kondr., Upreti & Hur), 14 видів лишайників (Aspicilia oxneriana O.B. Blum, Caloplaca oxneri S.Y. Kondr. & Søchting, Cladonia oxneri Rass., Endopyrenium oxneri Abramova, Haematomma oxneri Vodopjanova, Ivanpisutia oxneri S.Y. Kondr., L. Lőkös & Hur, Lecanora oxneri Cretz., Leptosphaeria oxneriae Cl. Roux & S.Y. Kondr., Melaspilea oxneri Makar., Physcia oxneri Inaschv., Porina oxneri R. Sant., Rinodina oxneriana S.Y. Kondr., L. Lőkös & Hur, Staurothele oxneri S.Y. Kondr., L. Lőkös & Hur, Xanthoria alfredi S.Y. Kondr. & Poelt), один вид мохоподібних (Desmatodon oxneri Lazarenko) та один вид водоростей (Trachelomonas oxneri Asaul).


"По словам его учеников, принципиальность в науке, скромность, разносторонняя эрудиция, огромное трудолюбие, доброжелательность, не тускневшая с возрастом жизнерадостность, свежесть мышления и юмор - его характерные черты, так привлекавшие к нему людей и особенно молодежь. Двери его кабинета на работе и дома были всегда открыты для всех, кто приходил к нему за советом или за помощью, а порой и просто поделиться своими радостями и горестями. Он умел выслушать каждого, не считаясь со своим временем, оказывал необходимую поддержку.
Интересы А.Н. были разнообразны, он не замыкался в науке: увлекался живописью, театром и литературой, любил музыку, особенно классическую, коллекционировал художественные открытки и марки. Глубоко интеллигентный и внутренне сдержанный человек, интересный собеседник и превосходный рассказчик, он легко находил общий язык с людьми различных профессий"
Сергій Кондратюк "К 100-летию со дня рождения Альфреда Николаевича Окснера (1898-1973)"

 "В житті А.М. Окснера не останнє місце займала любов до музики, зокрема до опери. Він добре знав усі класичні твори, і його колеги згадували, що він міг припинити роботу, аби послухати в оперному театрі чи по радіо улюблені сцени, арії, а потім знову повернутися до роботи"
Лев Балашов "Слово до молоді. Наука - твоя професія"


Публікації про Альфреда Окснера:

Список наукових праць Альфреда Окснера:
  1. Окснер А.М. Про деякі рідкіші рослини Зінов'ївської округи на Херсонщині // Наукові записки. Орган Київських науково-дослідчих кафедр. – 1924. – Т. 2. – С. 130–134.
  2. Окснер А. [Реферат: Пачоский И.К., проф. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на агрономическом факультете Херсонского политехнического института в 1919–20 г.] // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 72–73.
  3. Окснер А. [Реферат: Пачоский И.К. По пескам Днепровского уезда (Ботанические экскурсии)] // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 76.
  4. Окснер А.Н. Материалы к флоре лишайников Белоруссии // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 21–36.
  5. Окснер А.М. [Реферат: Tessendorf, F. Vegetationsskizze vom Oberiaufe der Schtschara] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 47–49.
  6. Окснер А.М. [Реферат: Медиш, М. Список растений, собранных в окрестностях города Минска и некоторых пунктов Белоруссии летом 1923 г.] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 49–50.
  7. Окснер А.М. Нові та маловідомі досі види обрісників на Україні // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 20–28.
  8. Окснер А.М. Новинки з ліхенофлори України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 3. – С. 8–21.
  9. Окснер А.М. Де-що з флори обрісників Білорусі // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 3. – С. 33–34.
  10. Окснер А.М. Обрісники, що їх зібрав Ю.Ю. Каневський 1916 року на Забайкаллі // Український ботанічний журнал. – 1926. – Т. 3. – С. 1–10.
  11. Окснер А.М. До вивчення флори обрісників каменястих виходів України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1927. – Вип. 5–6. – С. 23–82.
  12. Окснер А.М. Нові обрісники для України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1927. – Вип. 5–6. – С. 89–92.
  13. Окснер А.М. Новинки з флори обрісників України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1928. – Вип. 7–8. – С. 71–73.
  14. Окснер А.М. Нові для С.Р.С.Р. та рідкі види обрісників // Український ботанічний журнал. – 1928. – Т. 4. – С. 51–56.
  15. Окснер А.М. Десять нових для України видів обрісників // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 9. – С. 48–52.
  16. Окснер А.М. До систематики роду Lecania // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 9. – С. 62–63.
  17. Окснер А.М. Ueber Ramalina Rjabuschinskii Sav. // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 9. – S. 82–86.
  18. Окснер А.М. Де-що з флори обрісників Чукотського півострова // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 9. – С. 87–91.
  19. Окснер А.М. Нові види Aspicilia з Середньої Азії // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 10. – С. 87–88.
  20. Окснер А.М. Нові й маловідомі для С.Р.С.Р. види обрісників // Вісник Київського ботанічного саду. – 1930. – Вип. 11. – С. 56–68.
  21. Окснер А.М. Про новий вид Lecania з України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1931. – Вип. 12-13. – С. 151–154.
  22. Окснер А.М. Нові види обрісників з Азії. Species Lichenum novae ex Asia // Журнал біоботанічного циклу ВУАН. – 1933. – № 7–8. – С. 167–172.
  23. Окснер А.М. Реліктові обрісники з Далекого Сходу // Вісник Київського ботанічного саду. – 1934. – Вип. 17. – С. 37–40.
  24. Окснер А. Нові для УСРР обрісники // Журнал Інституту ботаніки УАН. – 1935. – № 5 (13). – С. 75–82.
  25. Окснер А.М. Систематичний огляд лишайників УСРР. І. Родина Verrucariaceae та Dermatocarpaceae // Журнал Інституту ботаніки УАН. – 1935. – № 7 (15). – С. 43–59.
  26. Окснер А.М. Родина Liliaceae. У кн.: Флора УСРР. Визначник квіткових та вищих спорових рослин УСРР. Ч. 1. Вищі спорові, голонасінні та вкритонасінні односім'ядольні. – К., 1935. – С. 285–318.
  27. Окснер А.Н., Шалыт М.С. [Реферат: Жуковский А.В. Лишайники Брянского учлесхоза (б. Брянского лесничества)] // Советская ботаника. – 1938. – № 2. – С. 159.
  28. Окснер А.М. Визначник лишайників УРСР. – К.: Вид-во АН УРСР, 1937. – 341 с.
  29. Окснер А.М. Нові і маловідомі для СРСР лишайники // Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. – 1938. – № 18–19 (26–27). – С. 217–227.
  30. Окснер А.М. Матеріали для ліхенофлори Середньої Азії // Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. – 1939. – № 20 (28). – С. 111–136.
  31. Окснер А.М. Епіфільні лишайники Кавказа на фоні їх загального поширення // Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. – 1939. – № 21–22 (29–30). – С. 307–321.
  32. Окснер А.М. Лишайники басейну рік Лени, Яни, Індігірки та Південного Прибайкалля // Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. – 1939. – № 23 (31). – С. 117–139. – Ботанічний журнал АН УРСР. – 1940. – Т. 1, № 1. – С. 77–100. – № 2. – С. 313–324. – № 3–4. – С. 31–57.
  33. Окснер А.М. Нові для СРСР та маловивчені лишайники // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1940. – Т. 1, № 1. – С. 101–109.
  34. Окснер А.Н. Эволюция флор Голарктики и распространение биполярных лишайников. В кн.: Конференция по проблемам органической эволюции: Тезисы докладов. – Уфа, 1943. – С. 168–178.
  35. Окснер А.Н. О происхождении ареала биполярных лишайников // Ботанический журнал СССР. – 1944. – Т. 29, № 6. – С. 243–256.
  36. Окснер А.М. Матеріали для ліхенофлори Урала та прилеглих областей // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1945. – Т. 2, № 3–4. – С. 217–247.
  37. Окснер А.Н. [Выступление в прениях по докладу Н.Я. Кац и С.В. Кац - История растительности болот севера Сибири как показатель изменений последовательного ландшафта] // Труды Института географии АН СССР. – 1946. – Т. 37. – С. 349.
  38. Окснер А.М. Лишайники північного Ірана, зібрані А.Б. Шелковниковим // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1946. – Т. 3, № 3–4. – С. 82–84.
  39. Окснер А.Н. Неморальный элемент в лихенофлоре Советской Арктики. В кн.: Материалы по истории флоры и растительности СССР. Вып. 2. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1946. – С. 475–490.
  40. Окснер А.М. Арктичний елемент в ліхенофлорі радянського сектора Полярної області // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1948. – Т. 5, № 1. – С. 65–82.
  41. Окснер А.М. Маловідомі й нові для СРСР лишайники // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1948. – Т. 5, № 2. – С. 92–99.
  42. Окснер А.М. Родина Cladoniaceae ліхенофлори Приуралля // Наукові записки Київського державного університету. – 1948. – Т. 7, вип. 6. Труди Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна № 19. – С. 19–39.
  43. Окснер А.М. Нові види лишайників флори Української РСР // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1949. – Т. 6, № 4. – С. 59–63.
  44. Окснер А.М. Про рід Fulgensia у флорі Української РСР // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1953. – Т. 10, № 3. – С. 81–84.
  45. Окснер А.М. Досягнення вітчизняних вчених у справі вивчення нижчих рослин УРСР // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1954. – Т. 11, № 2. – С. 28–35.
  46. Окснер А.М. Про роботу наради по координації альгологічних робіт та по складанню "Визначника прісноводних водоростей УРСР" // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1954. – Т. 11, № 3. – С. 128–129.
  47. Окснер А.М. Нові види лишайників // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1955. – Т. 12, № 2. – С. 92–94.
  48. Окснер А.М. Систематичне положення лишайників та основні філогенетичні лінії їх розвитку // Український ботанічний журнал. – 1956. – Т. 13, № 1. – С. 15–30.
  49. Оксиюк П.Ф., Окснер А.Н. Дмитрий Константинович Зеров (К 60-летию со дня рождения) // Ботанический журнал. – 1956. – Т. 41, № 2. – С. 292–294.
  50. Окснер А.М. Флора лишайників України. Том 1. – К.: Вид-во АН УРСР, 1956. – 495 с. – Том 2, вип. 1. – К.: Наукова думка, 1968. – 500 с. – Том 2, вип. 2. – К.: Наукова думка, 1993. – 542 с. – Том 2, вип. 3. – К.: Наукова думка, 2010. – 663 с.
  51. Окснер А.М. Підсумки вивчення спорових рослин на Україні за 40 років (1917–1957) // Український ботанічний журнал. – 1957. – Т. 14, № 3. – С. 12–19.
  52. Окснер А.М. К. Лінней. До 250-річчя з дня народження (1707–1778) // Український ботанічний журнал. – 1957. – Т. 14, № 3. – С. 91–101.
  53. Висюлина Е.Д., Окснер А.Н. [Рецензия: Федоров Ал.А., Кирпичников М.Э., Артюшенко З.Т. Атлас по описательной морфологии высших растений. Лист] // Ботанический журнал. – 1957. – Т. 42, № 3. – С. 484–485.
  54. Окснер А.М., Копачевська Є.Г. Про Roccella fucoides (Neck.) Vain., знайдену в Криму // Український ботанічний журнал. – 1959. – Т. 16, № 1. – С. 101–105.
  55. Окснер А.М. Новий лишайник Leptotrema lithophila sp. n. у флорі СРСР // Український ботанічний журнал. – 1960. – Т. 17, № 4. – С. 67–74.
  56. Зеров Д.К., Окснер А.М., Телегін Д.Я. Про знахідку відбитків зернівок ячменю на фрагментах глиняного посуду з неолітичного поселення в околицях с. Чапаївки Києво-Святошинського району, Київської області // Український ботанічний журнал. – 1960. – Т. 17, № 5. – С. 101–102.
  57. Окснер А.H., Рассадина К.А. Новые представители рода Cetraria в СССР // Ботанические материалы отдела споровых растений Ботанического института АН СССР. – 1960. – Т. 13. – С. 5–14.
  58. Окснер А.М. Новий кочуючий лишайник Placodium sphaeroideum sp. nova з Центрального Казахстану // Український ботанічний журнал. – 1961. – Т. 18, № 3. – С. 92–95.
  59. Окснер А.М. Взаємовідношення між лишайниками в літотичних угрупованнях степових заповідників України // Український ботанічний журнал. – 1961. – Т. 18, № 6. – С. 64–73.
  60. Окснер А.М. Епілітні угруповання лишайників степового заповідника Кам'яні Могили на півдні України // Український ботанічний журнал. – 1962. – Т. 19, № 1. – С. 72–83.
  61. Окснер А.М. Новий для флори СРСР рід Bombyliospora DNot. // Український ботанічний журнал. – 1965. – Т. 22, № 4. – С. 97–102.
  62. Окснер А.М. Історія ліхенологічних досліджень на Україні // Український ботанічний журнал. – 1967. – Т. 24, № 5. – С. 74–86.
  63. Окснер А.М. Новий вид – Parmelia altaica Oxn. з Північного Алтаю // Український ботанічний журнал. – 1970. – Т. 27, № 2. – С. 175–178.
  64. Окснер А.Н. Жизненные формы лишайников. В кн.: Материалы І конференции по споровым растениям Украины (15–20 сентября 1969 г., г. Киев). – К.: Наукова думка, 1971. – С. 22–24.
  65. Окснер А.Н., Блюм О.Б. К флоре лишайников Советского Дальнего Востока. І. Сем. Peltigeraceae // Новости систематики низших растений. – 1971. – Т. 8. – С. 249–263.
  66. Окснер А.Н. Род Aspicilia Massal. – Аспицилия. В кн.: Определитель лишайников СССР. Вып. 1. Пертузариевые, леканоровые, пармелиевые. – Л.: Наука, 1971. – С. 146–217. 
  67. Окснер А.М., Матвієнко О.М., Бачурина Г.Ф., Масюк Н.П., Блюм О.Б. Основні питання та завдання дослідження лишайників, мохів та водоростей. У кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (короткі тези доповідей). – Ужгород, 1972. – С. 46.
  68. Окснер А.Н. Новые таксономические комбинации и названия видов рода Aspicilia // Новости систематики низших растений. – 1972. – Т. 9. – С. 286–292.
  69. Окснер А.М., Копачевська Є.Г. Новий для флори СРСР вид – Ochrolechia balcanica Vers. // Український ботанічний журнал. – 1973. – Т. 30, № 2. – С. 241–243.
  70. Гродзінський Д.М., Окснер А.М. [Рецензія: Chicita F. Culberson. Chemical and Botanical Guid to Lichen Products] // Український ботанічний журнал. – 1973. – Т. 30, № 2. – С. 253–255.
  71. Голлербах М.М., Окснер А.Н. Актуальные проблемы изучения низших растений. В кн.: Тезисы докладов V Делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. – К., 1973. – С. 290–292.
  72. Окснер А.Н. О систематическом положении лишайников. В кн.: Тезисы докладов V Делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. – К., 1973. – С. 353–355.
  73. Окснер А.Н. Определитель лишайников СССР. Вып. 2. Морфология, систематика и географическое распространение. – Л.: Наука, 1974. – 284 с.
  74. Окснер А.Н. Семейства Thelocarpaceae, Dermatocarpaceae, Endocarpaceae, Normandinaceae, Arthopyreniaceae (роды Belonia, Gongylia, Thelopsis). В кн.: Определитель лишайников СССР. Вып. 4. Веррукариевые – Пилокарповые. – Л.: Наука, 1977. – С. 106–151, 186–188, 195–197.
  75. Окснер А.М., Пішут І., Кондратюк С.Я. Новинки для ліхенофлори УРСР // Український ботанічний журнал. – 1989. – Т. 46, № 6. – С. 98–100.
  76. Окснер А.Н. Таблицы для определения родов и видов семейства калоплаковых (Caloplacaceae Zahlbr.) флоры лишайников СССР. - К., 1990. - 52 с.
  77. Окснер А.М. Ключі для визначення родів і видів родини Caloplacaceae ліхенофлори СРСР. – К., 1993. – 25 с.
  78. Кондратюк С.Я., Ходосовцев А.Е., Окснер А.Н. Род Caloplaca. В кн.: Определитель лишайников России. Вып. 9. Фусцидеевые, телосхистовые. – СПб.: Наука, 2004. – С. 38–235. 
  79. Кондратюк С.Я., Окснер А.Н. Род Fulgensia. В кн.: Определитель лишайников России. Вып. 9. Фусцидеевые, телосхистовые. – СПб.: Наука, 2004. – С. 236–242.
    Публікації інших авторів, що містять номенклатурні новації з авторством А.М. Окснера:



    Опубліковано о Немає коментарів:

    неділя, 23 грудня 2018 р.

    Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 7

    Шановні друзі, після значної перерви пропоную Вашій увазі новий випуск однієї з найпопулярніших рубрик блогу. П'ятдесят (не рахуючи деяких інших, доданих щойно до інших розділів) ботанічних праць доступні для завантаження.

    Що цікавого пропонується Вам сьогодні? Є декілька, на мій погляд, дуже цінних флористичних робіт. Перша з них "Ботанические экскурсии в окрестностях города Александровска, Екатеринославской губернии" належить перу зовсім забутого нині ботаніка Дементія Івановича Дементєєва (1874-1939) та містить список з 454 видів, знайдених ним у 1895, 1896 і 1898 рр. в околицях м. Запоріжжя. Друга - "Список растений, собранных в Екатеринославской губернии" Івана Лукашова (маловідомого широкому загалу учня професора Івана Федоровича Шмальгаузена) - містить перелік видів, зібраних автором біля смт Мирна Долина і Комишуваха (нині Попаснянський район Луганської області) та коло сіл Братолюбівка і Акимівка на межі Лозівського і Близнюківського районів Харківщини. Третя - "Материалы для ботанико-географического описания Донецкой возвышенности. І. Бассейн р. Миуса" видатного ученого-біолога Валерія Івановича Талієва (1872-1932) - наводить списки видів рослин, які спостерігав автор у різних місцях дослідженого регіону (як на території України, так і на території Російської Федерації). Цікавою є й праця польсько-українського класика Йосипа Кондратовича Пачоського (1864-1942) "К флоре Крыма", в якій подано відомості про деякі знахідки автора на території Гірського Криму та Керченського півострова.

    Традиційно значну увагу приділено працям, що стосуються історії ботаніки. Опрацьовано скани двох невеликих публікацій одеських ботаніків про Володимира Іполітовича Липського, а також статті російського ботаніка Олексія Ситіна про Петера Симона Палласа. Викладено певну частину ботанічних праць з першого номера журналу "Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки" за 2004 р., у тому числі дві статті про видатного українського ботаніка Дмитра Івановича Сакала (1904-1965) та одну з статей Д.І. Сакала, яка раніше не публікувалася.

    Таксономічні роботи представлені працями польсько-українського ботаніка Франца Михайловича Каменського (1851-1912) - фахівця з систематики родини Lentibulariaceae - "Исследования, относящиеся к семейству Lentibularieae (Utricularieae)", і російського ботаніка-дендролога німецького походження Егберта Людвіговича Вольфа (1860-1931) - "Материалы для изучения ив, растущих дико в Европейской России" (загалом трохи більше 300 сторінок!).

    Не можна оминути увагою й праці видатного українського ботаніка, професора Київського університету Святого Володимира Опанаса Семеновича Роговича (1813-1878), який поступово стає однією з центральних особистостей цієї рубрики. Ним уперше був складений список судинних рослин Київської губернії, опублікований у 1852 р. в книзі іншого автора. Також ним був підготовлений бібліографічний покажчик природничих праць (далеко не тільки ботанічних!), що стосуються губерній Київського учбового округу, станом на 1875 р.

    Є у цьому випуску кілька робіт, що стосуються нижчих рослин - "Материалы для флоры мхов окрестностей Киева" А. (чи О.?) Покровського (одна з перших бріофлористичних праць на Україні), "К флоре Черного моря (Предварительное сообщение)" К.М. Декенбаха, "Епіфітні бріоугруповання приворсклянських лісів (Полтавська обл.) та особливості їх класифікації" С.В. Гапон. Планую у майбутньому кількість подібних праць поступово збільшувати.

    Перелік публікацій сьомого випуску:
    1. Абдулоєва О.С. Виділення синузій у трав’янистих фітоценозах за екобіоморфним складом // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 12–18.
    2. Алехин В. Комплексы и построение экологических рядов ассоциаций // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. Новая серия. – 1924. – Т. 32, вып. 1–2. – С. 99–112.
    3. Альбов Н. Абхазские папоротники // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1891. – Т. 16, вып. 1. – С. 97–106.
    4. Аносов І.П., Комарницький П.О., Солоненко А.М., Черевко С.П. Дмитро Іванович Сакало – відомий педагог і ботанік // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 6–7.
    5. Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 году. Часть 1. – Полтава, 1848. – 191 с.
    6. Арнольді В.М. Біологічні станції та їх значіння в сучасному студіюванню природи. У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 75–76. [Скан взято звідси]
    7. Барбарич А.І. Флора і рослинність Полісся Української РСР. У кн.: Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся. – К.: КДУ, 1955. – С. 269–319.
    8. Билык Г.И., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Ткаченко В.С. Состояние охраны ботанических объектов на Украине. В кн.: Вопросы охраны ботанических объектов. – Л.: Наука, 1971. – С. 129–134.
    9. Білозір М. Рослини Мало-Кутищанського лісу Вінницької округи // Труди сільсько-господарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 152–164.
    10. Віленський Д. Про нову знахідку на Україні Ceratophyllum tanaiticum Sapeg. // Труди сільсько-господарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 83–87.
    11. Висоцький Г.Н. Про катедру прикладної ботаніки в Українській академії наук. У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 57–59. [Скан взято звідси]
    12. Вольф Э. Материалы для изучения ив, растущих дико в Европейской России // Известия Санкт-Петербургского лесного института. – 1900. – Вып. 4. – С. 1–123. – Вып. 5. – С. 1–189.
    13. Гапон С.В. Епіфітні бріоугруповання приворсклянських лісів (Полтавська обл.) та особливості їх класифікації // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 44–48.
    14. Голубев В.Н., Косых В.М. К флоре Крыма // Бюллетень Государственного Никитского ботанического сада. – 1981. – Вып. 3(46). – С. 11–16.
    15. Декенбах К.Н. К флоре Черного моря (Предварительное сообщение) // Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1908. – Т. 39, № 1 (протоколы заседаний). – С. 147, 169–170.
    16. Дементьев Д. Ботанические экскурсии в окрестностях города Александровска, Екатеринославской губернии // Известия Санкт-Петербургского лесного института. – 1901. – Т. 6. – С. 63–118.
    17. Дідух Я.П., Ткаченко В.С. Дмитро Іванович Сакало (до 100-річчя від дня народження) // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 8–9.
    18. Еліашевич О. Матеріяли до флори долини р. Самари // Труди сільсько-господарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 78–82.
    19. Каменский Ф. Исследования, относящиеся к семейству Lentibularieae (Utricularieae) // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1890. – Т. 15, вып. 1. – С. 179–210.
    20. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Володимир Іполитович Липський – видатний ботанік, флорист, директор Одеського ботанічного саду // Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: збірник статей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова, (Одеса, 19–21 вересня 2017 р.). – Одеса: ОНУ, 2017. – С. 249–253. [Скан взято звідси]
    21. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Володимир Іполитович Липський. Учні та родина // Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: збірник статей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова, (Одеса, 19–21 вересня 2017 р.). – Одеса: ОНУ, 2017. – С. 253–256. [Скан взято звідси]
    22. Коломійчук В.П. Регіонально рідкісні види судинних рослин Запорізької області // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 87–91.
    23. Краснов М.А. Травянистый покров сплошных вырубок в связи с рельефом и культурами в Чутянской лесной даче Херсонск. губ. // Известия Императорского лесного института. – 1916. – Вып. 30. – С. 99–149.
    24. Лавренко Е. Coronilla elegans Panc. на Україні в зв’язку з питанням про третичні лісові релікти // Труди сільсько-господарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 88–94.
    25. Лавренко Є.М. Рослинність цілинних степів України та їх охорона // Краєзнавство. – 1928. – № 6–10. – С. 20–33.
    26. Лавренко Є., Погребняк П. Лісові пам’ятки природи на Україні та їх охорона // Краєзнавство. – 1929. – № 1–2. – С. 10–30.
    27. Левіна Ф. До географії українських Malvaceae // Труди сільсько-господарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 141–151.
    28. Лукашев И. Список растений, собранных в Екатеринославской губернии // Университетские известия. – 1890. – № 4. – С. 1–36.
    29. Мороз О.М. Попередня оцінка созологічного статусу видів роду Linum L. флори України // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 148–152.
    30. Намлієва Л.М. Основні методи та результати дослідження солончакової рослинності Північно-Західного Приазов’я // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 159–163.
    31. Ольхович О.П., Мусієнко М.М. Фітоіндикаційні дослідження водойм плавневих лісів Ліплявського лісництва з метою збереження їх біорізноманіття // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 163–169.
    32. Онищенко В.А. Ботанічна характеристика урочища Сестринівська дача (Вінницька область) // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 169–173.
    33. Пачоский И. К флоре Крыма // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1890. – Т. 15, вып. 1. – С. 57–87.
    34. Покровский А. Материалы для флоры мхов окрестностей Киева // Университетские известия. – 1892. – № 8. – С. 1–12.
    35. Попова Е.Н. Распространение орхидей в Одесской области // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 185–188.
    36. Постригань С. До вивчення флори України // Краєзнавство. – 1927. – № 2. – С. 15–20.
    37. Постригань С. До питання про поширення подового гірчака Centaurea inuloides (Fisch.) Schmalh. на Україні // Труди сільсько-господарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 95–104.
    38. Прядко О.І. Ценотичне та флористичне різноманіття РЛП «Міжрічинський» (Чернігівська область) // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 189–194.
    39. Рогович А. Список растений флоры Киевской губернии. В кн.: Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. Ч. 1. – СПб, 1852. – С. 91–117. [На жаль, якість скану низька]
    40. Рогович А. Библиографический указатель по естественной истории губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Полтавской и Черниговской // Записки Юго-Западного отдела Императорского Русского географического общества. – 1875. – Т. 2. – С. 275–287.
    41. Сакало Д.І. Про визначення степів як флорогенетичного типу рослинності // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 9–12.
    42. Стародуб П. Из хода весны этого года в окрестностях г. Сум, Харьк. г. // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1914. – № 3. – С. 61–63.
    43. Сытин А.К. Петр Симон Паллас и его коллекции. В кн.: Немцы в России: Петербургские немцы. Сб. статей. – СПб, 1999. – С. 66–77. [Скан взято звідси]
    44. Талиев В. Материалы для ботанико-географического описания Донецкой возвышенности. І. Бассейн р. Миуса // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1900. – Т. 34. – С. 167–278.
    45. Талиев В. Святые Горы Харьковской губ. как «памятник природы» // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1914. – № 3. – С. 12–32.
    46. Тертишний А.П. Нове місцезнаходження фітораритету Epipactis palustris (L.) Crantz. у Чернігівській області (Україна). У зб.: Флористичне і ценотичне різноманіття у відновленні, збереження та охороні рослинного світу: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 120-річчю Національного університету біоресурсів і природокористування України та кафедри ботаніки ННІ лісового і садово-паркового господарства (23–25 квітня 2018 року). – К.: Ліра-К, 2018. – С. 145.
    47. Ширяев Г. Редкие растения Харьковской флоры // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1914. – № 3. – С. 58–61.
    48. Alechine B. Le progres de la phytosociologie en Russie et dans l’Ouest de l’Europe // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. Новая серия. – 1924. – Т. 32, вып. 1–2. – С. 113–125.
    49. Rybníček K. A Central-European approach to the classification of mire vegetation // Aquilo, Seria Botanica. – 1985. – Vol. 21. – P. 19–31.
    50. Schrank F. Plantae Ucranicae // Flora oder Botanische Zeitung. – 1822. – № 41. – S. 641–647.


    Попередні випуски рубрики:

    Інші опубліковані у блозі матеріали:

    Видатні дослідники флори та рослинності України:
    Бібліографії періодичних видань:
      А також:


      Опубліковано о Немає коментарів:

      неділя, 2 грудня 2018 р.

      Бібліографія: Заповідна справа в Україні / Заповідна справа (1995-2016)

      "Заповідна справа в Україні" / "Заповідна справа" - наукове періодичне видання, присвячене висвітленню широкого кола наукових проблем у сфері заповідної справи, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, охорони рідкісних видів та таких, що перебувають під загрозою зникнення. У наукових статтях журналу висвітлювалися науково-практичні розробки та огляди щодо загальної організації, функціонування та розвиток природно-заповідних об'єктів і територій, подавалися результати наукових досліджень, спрямованих на збереження природних комплексів, стійкості екосистем, підтримання загального екологічного балансу та проведення фонового екологічного моніторингу навколишнього середовища.

      Журнал був заснований у 1993 р. Канівським природним заповідником. На конференції, присвяченій 70-річчю Канівського природного заповідника (9 вересня 1993 р.) було прийняте рішення про створення збірника наукових праць, присвяченого висвітленню широкого кола питань заповідної справи. Видання, передусім, було орієнтоване саме на працівників заповідників. Дуже важливу роль у його становленні відіграли відомі вітчизняні зоологи  - Микола Чорний, Віталій Грищенко і Євгенія Яблоновська-Грищенко.

      Перший випуск журналу "Заповідна справа в Україні" (том 1) вийшов у 1995 році, другий (том 2) - у 1996 р. У 1997-2013 рр. журнал виходив щорічно і складався з двох номерів (іноді том виходив одноразово і був здвоєним - складався з двох номерів, опублікованих в одному томі). Видання користувалося широким попитом і авторитетом серед спеціалістів. Воно містило такі розділи: "Загальні питання заповідної справи", "Ботаніка", "Зоологія", "Екологія", "Методика", "Охоронювані природні території", "Історія охорони природи" та деякі інші. Ботанічний розділ охоплює чимало оригінальних, цікавих і важливих статей, присвячених вивченню флори і рослинності України, розробленню наукових засад охорони рослинного покриву, зокрема й шляхом створення нових природно-заповідних територій.

      У 2013 р. Канівський природний заповідник був уключений до складу новоствореного Навчально-наукового центру "Інститут біології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Видання журналу продовжилося колективами кафедри екології та охорони навколишнього середовища КНУ та Інституту еволюційної екології НАН України, а сам журнал змінив назву на "Заповідна справа". На жаль, новій редакційній колегії не вдалося повною мірою втримати високий рівень журналу і у новому форматі видання проіснувало лише три роки (2014-2016 рр.), у кожному з яких був виданий друком єдиний випуск, що містив рубрики "Загальні питання заповідної справи", "Рослини в екосистемах", "Тварини в екосистемах" і "Гриби в екосистемах". Останній випуск, який мені доводилося бачити, - вип. 1(22) за 2016 р., опублікований навесні 2017 р. З квітня 2015 р. журнал втратив статус фахового наукового видання.

      Офіційний сайт журналу (містить не всі випуски)
      Неофіційний сайт журналу (містить тексти усіх випусків, опублікованих до 2012 року уключно)
      Сторінка журналу на сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

      Переважна більшість номерів журналу доступна в інтернет-мережі за посиланнями, які подані вище. Для зручності додаю окремі pdf-файли й на Google диск і Ви можете завантажити кожен з випусків у хронологічному порядку.

      Перелік статей, опублікованих у виданні "Заповідна справа в Україні" ("Заповідна справа") у 1995-2016 роках:

       1995 - Том 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      Передмова. - с. 3
      Ботаніка
      Шевчик В.Л. Особливості флористичних комплексів трьох терасових рівнів р. Дніпро в межах Канівського заповідника. - С. 4-6.
      Бумар Г.Й. Популяційні дослідження рідкісних видів рослин у Поліському природному заповіднику. - С. 6-11.
      Оліяр Г.І. Рослини Червоної книги України в природному заповіднику "Медобори". - С. 11-12.
      Дрогобыч Н.Е. Влияние выкашивания и пожара на урожай семян типчака в биосферном заповеднике "Аскания-Нова" им. Ф.Э. Фальц-Фейна. - С. 12-14.
      Зоологія
      Довганич Я.О. Чисельність і популяційна структура населення оленів і козуль Карпатського біосферного заповідника. - С. 15-23.
      Селюнина З.В. Тушканчиковые грызуны (Dipodoidea) региона Черноморского заповедника. - С. 23-28.
      Полищук И.К. Влияние общественной полевки на почву и растительный покров целинной степи "Аскания-Нова". - С. 29-30.
      Бескаравайный М.М. Птицы заповедника "Мыс Мартьян". - С. 30-38.
      Гузій А.І. Чисельність та особливості біології звичайного боривітра на Північно-Західному Прикарпатті. - С. 38-39.
      Руденко А.Г. История изучения чайковых птиц Северного Причерноморья. - С. 40-48.
      Грищенко В.Н. Сезонная динамика поло-возрастной структуры популяций большой синицы в Каневском заповеднике. - С. 48-51.
      Годованець Б.Й., Луговой О.Є., Гузій А.І., Скільський І.В., Бундзяк П.В. Фауна, населення та особливості гніздової біології птахів філіалу Карпатського заповідника "Долина нарцисів" і його околиць. - С. 51-56.
      Багнюкова Т.В. Ихтиопланктон акватории Карадагского природного заповедника (Черное море). - С. 57-63.
      Гончаров М.В. Заметки по фауне и экологии прямокрылых Каневского природного заповедника. - С. 63-66.
      Загальна екологія
      Чорний М.Г., Павленко О.М. Комплекси грунтової мезофауни основних стадій вторинної сукцесії екосистем Канівського заповідника. - С. 67-71.
      Костенко Н.С. Экологическое состояние акватории Карадагского заповедника. - С. 72-79.
      Гринюк Ю.Г. Об'єкти екомоніторингових досліджень природного заповідника "Розточчя". - С. 80-83.
      Клюкин А.А., Михаленок Д.К. Мониторинг склоновых процессов Карадага. - С. 84-93.
      Історія заповідної справи
      Борейко В.Е. Аскания-Нова: как, кем и когда был ликвидирован заповедник. - С. 94-99.
      Борейко В.Е. Первый заповедник на территории Украины. - С. 99.
      Хроніка та інформація. - С. 100.
      Правила для авторів. - С. 101.

      1996 - Том 2 (альтернативне посилання)
      1997 - Том 3, вип. 1 (альтернативне посилання)
      1997 - Том 3, вип. 2 (альтернативне посилання)
      1998 - Том 4, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      1998 - Том 4, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      1999 - Том 5, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      1999 - Том 5, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2000 - Том 6, вип. 1-2 (альтернативне посилання)
      2000 - Том 6, спецвипуск (в електронному вигляді раніше, мабуть, не публікувався)
      2001 - Том 7, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2001 - Том 7, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2002 - Том 8, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2002 - Том 8, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2003 - Том 9, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2003 - Том 9, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2004 - Том 10, вип. 1-2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2005 - Том 11, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2005 - Том 11, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2006 - Том 12, вип. 1 (альтернативне посилання)
      2006 - Том 12, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)

      2007 - Том 13, вип. 1-2 (альтернативне посилання)

      2008 - Том 14, вип. 1 (альтернативне посилання)
      2008 - Том 14, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2009 - Том 15, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2009 - Том 15, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2010 - Том 16, вип. 1 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2010 - Том 16, вип. 2 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
       
      2011 - Том 17 (альтернативне посилання)
      2012 - Том 18 (альтернативне посилання 1 альтернативне посилання 2)
      2013 - Том 19, вип. 1 (вип. 2 не виходив) (альтернативне посилання)
      2014 - Том 20 (альтернативне посилання)
      2015 - Том 21 (альтернативне посилання)
      2016 - Том 22 (альтернативне посилання)


      Опубліковано о Немає коментарів:
      Підписатися на: Дописи (Atom)